Вони беруть перо

 
Вони самі беруть перо у руку,
Думки мої, – і на папір рядком!
Складають радість, ще й велику муку –
Нічого вдіяти не можу з цим „гріхом”.

Мабуть, написано мені від роду -
Нести у світ це древнє ремесло:
Писати про життя і про природу,
Про місто чи покинуте село.

Люблю вас, люди, „добрі” і „погані”:
Так хтось, колись, навмисне поділив;
Повинні стати спільними в єднанні –
Щоб кров ніхто, ніколи не пролив!

Росте рядами рівними на ниві
Добро, посіяне в ім’я добра!
Моїм віршем простим, сором’язливим
Я закликаю – „Сіяти пора!”


Рецензии
Несмотря на то, что русскоязычная - читаю вслух, и...
понимаю!
спасибо! =)
"как на роду написано, так и будет!" так и стало)
успехов!

Диана Аресьева   18.08.2008 11:31     Заявить о нарушении
Спасибо, Диана!
Очень рад Вашему отклику.
Искренне желаю добра и счастья!

С теплотой, Пётр.

Корнейчук Пётр Ефимович   21.08.2008 10:43   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.