Ми замуруємо кохання
У чорнім мраморі небес,
Табличку пам’ятну зірками
Приб’єм, як водиться, навхрест.
Поставим свічку упокійну
І проспіваєм молитов.
Приписка в паспорті постійна:
Десятий цвинтар, п’ятий гроб.
На сорок днів вінки розправим
У встромим гілочку верби.
А серце реквієм кривавий
Нам проспіває з-під землі.
Його почуєм, але плюнем
На ту могилу у вінках.
У підем геть, блукать між люди,
Щоб не втопитись у сльозах.
А як у душу прийде старість,
То ми напишем в заповіт:
«Пробач, кохання,що дісталась,
Лиш похоронна честь тобі»
Похорони
© Copyright: Вредный, 2006
Свидетельство о публикации №106112100219
Свидетельство о публикации №106112100219
Рецензии