відгомоніла
осінь золота,
спочити
лягла в дубині,
на горбах,
в долині
з туманом разом
на бобах
лежить царівною -
перина
така м'яка
та все ж,
та все ж...
...................
на соковитих
травах-снах
настояний чарівний ранок
ранок-Ра...
пора збиратися
в дорогу,
в дорогу раяну
за рогом
та за долиною
чи рай
чи пекло льодяне
збирай
всі сили
і до Бога
молись
щоб чашу
мимо
пронесли
Вiдгомонiла осiнь золота
© Copyright: Ингвар Олафсон, 2006
Свидетельство о публикации №106111801482
Свидетельство о публикации №106111801482
Рецензии
Якесь тривожне почуття залишають ці чудові рядки. Та все ж... та все ж.
Вмієте Ви, Інгваре, "заводити" серце :-))
Ваша
Любовь Либуркина 21.11.2006 19:04 • Заявить о нарушении
Вмієте Ви, Інгваре, "заводити" серце :-))
Ваша
Любовь Либуркина 21.11.2006 19:04 • Заявить о нарушении
Не знаю, пані Любо, що значить заводити серце, але Вам чомусь вірю,
Ваш,
Ингвар Олафсон 21.11.2006 21:16 Заявить о нарушении
Ваш,
Ингвар Олафсон 21.11.2006 21:16 Заявить о нарушении