Вiдлига

Відлига...
відлягло...
відхлинула мара з охлялої оселі
Селін Діон ще крутиться в мізках,
на зібганій постелі
ще пляма Роршаха з пролитої на простирадло кави
промовисто говорить про зів’ялий світ,
та шепіт таємничий чується -
"Ласкаво прошу в інший вимір, інший цвіт
впаде на плечі, на волосся, руки
з дерев небачених,
розпуки
ти не відчуєш тут,
як власне не відчуєш
НІЧОГО,
що звик раніше
відчувати…"


Рецензии
Все може бути, з якими думками входиш в Інший Вимір, з такими і виходиш, або не виходиш :-(

Ингвар Олафсон   14.11.2006 20:37     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.