Забута душа

Я – зовсім не янгол, бо мрії мої
Не мають небесної вдачі.
Який з мене янгол, якщо на землі
Сльозами гіркими я плачу.

Запалений мозок питає одне:
Хто дав мені ті кляті крила?
Ці крила – довічне прокляття моє,
Глибока і темна могила.

Бо янголи в небі не хочуть мене
І люди в свій дім не пускають.
Забута душа тільки в пеклі знайде
Те місце, де всіх поважають.


Рецензии