В нас залишилось лиш „БУЛИ”...
Десь там на денці,
в чаші срібній
частинки сивої золи
уже нікому не потрібні
на дні, на дні, на дні...
на дні...
пекельні ночі, сизі дні
і клекіт вороння на дроті
в сумному місті ми одні
в пустій кав'ярні
Паваротті
ніяк компакт не доспіва
я ще живий, і ти жива
у місті сивім в синім гроті
на жовтім килимі
душа
таїнну вимовляє мантру -
"о, люба, ти не тлінна,
кохана,
мила,
златодзвінна"
тому і я живий, і ти
лети ж до мене,
вже пора...
Любовна мантра
© Copyright: Ингвар Олафсон, 2006
Свидетельство о публикации №106110900681
Свидетельство о публикации №106110900681
Рецензии
Я вже намагалася живитися пам’ятю. Не допомагає. Може, Вам пощастить.
Завжди Ваша
Любовь Либуркина 11.11.2006 20:41 • Заявить о нарушении
Завжди Ваша
Любовь Либуркина 11.11.2006 20:41 • Заявить о нарушении
Можна ще живитися мрією, але пам'ять має більше соковитих барв. Але все залежить від того Що ми виймаємо з глибин минулого.
З пошануванням,
Вваш Інгвар.
Ингвар Олафсон 11.11.2006 21:09 Заявить о нарушении
З пошануванням,
Вваш Інгвар.
Ингвар Олафсон 11.11.2006 21:09 Заявить о нарушении