Хiба що завтра, хiба що вчора
В задусі вигнуться мої легені
Надихавшись розлуки випадково.
Посиплються зірки зі стелі.
Припну за двері мрію кучеряву.
А руки пливуть кудись.
Та знову збурена теплом уява
Вимагає сліз.
Свидетельство о публикации №106110900198