До Софії
Намалювала словами тишу.
Зламала крила – а впавши з неба,
Блакиті простір німий залишу
І на землі буду поруч тебе.
Злякаю тугу, і зжену тривогу,
Щоб спала ти в кольоровім світі.
Сама розчищу найважчу дорогу,
І оберну її на поле квітів.
Сліпим коханням в твої долоні,
Тебе шукаю серед сотен-тисяч,
Складаю рими, визбирую зорі,
Щоб стали рисою на твоїм обличчі.
Намалювала словами тишу
© Copyright: Елена Скордина, 2006
Свидетельство о публикации №106110900190
Свидетельство о публикации №106110900190
Рецензии