Безпритульний дощ ляга в тво л жко
А я малюю подихом на стелі
Твоє обличчя, по ньому болісну усмішку.
Подушка у крихах після вчорашньої вечері.
І час то є час, і слова є слова, і ми тільки ми.
Тебе відпускаю. Тікаю від тиші - зникає потреба.
Гримить і мигає за цвілими дверима. З дому не йди.
Затримую подих. Лежу у задусі. Чекаю на тебе.
Свидетельство о публикации №106110900169