Брутальнi слова... Про грязные слова...

Твій паперовий дім
такий яскравий...
Немов кришталь на сонці
він виблискує в очах.
І є мої слова,
і кажеш ти: «Брутальні!»
мов плямами на стінах, на вікні
вони висять.
Усюди та багнюка є:
Є в коридорі, на веранді є,
є навіть у вітальні.

Але якщо ти їм не кажеш:
«Любі друзі! Заходьте в дім.
Вітаю! І радію я гостям.»
То слів брутальних бруд
не засмітить домівку,
і в домі ти ніколи не знайдеш:
ні тарганів образи,
ні огиди плівку,
ані брутальних слів...
Все буде чисто.
Жодних плям.


* * *

Бумажный дом твой
яркий и блестящий
как драгоценности на солнце
он блестит в глазах
И есть мои слова
Ты говоришь: «Как грязно!»
Как пятна на стене
они висят,
весь дом испачкали...
Вздыхаешь: Ох! и Ах!

Но если их не приглашаешь в дом:
«Добро пожаловать! Я рада встрече»
Надуманная грязь в чужих словах
В дом не войдет и не испортит вечер
И ты не будешь словно квочка
кудахтать над словами
Ох и Ах