Нависнув світ Спітакською* плитою.
Здається мить - і виб'є душу з тіла.
Як важко залишатися собою,
Де править Суєта, де торжествує Сила,
Де справедливість змішана з злорадством,
На пробу мудрість віддає блюзнірством,
Баталії одвічні поміж братством,
І нудить від причастя лицемірством.
Як хочеться не бачити й не чути.
Чужі і власні вади проклинаю.
Маленьке "Я" всім світом каламутить.
Тримай мене, о Господи, благаю.
Не допусти у праведному гніві
Натовпом стати. Збережи від краху
На торжищі, що зветься Справедливість,
Злочинцю вимагати плату - плаху.
Введи мене, де мудрість милосердна,
Де ясний розум, мир і розуміння,
Де кожен вчинок - то любові зерна.
...Нависнув світ плитою голосіння.
*Спітак - місто у Вірменії, де під обломками будинкових плит загинула більшість населення під час землетрусу.
Нависнув мир
© Copyright: Светлана Касянчик, 2006
Свидетельство о публикации №106110500693
Свидетельство о публикации №106110500693
Рецензии