Вже більш не треба руйнівних образ.
Не треба сліз, не треба в серці болю.
Нічого не поєднує вже нас
І я нарешті відчуваю волю.
А ти, щасливий, мабуть вже мене
І не пригадуєш, коли біжиш додому.
Я тішусь думкою, що все тяжке мине,
Останню крапку змінюю на кому,
Бо ще лишилось в серці почуття
Навіщо і для кого я не знаю,
Але я вірю, що попереду життя
Найкраще, бо тебе вже не кохаю.
(13.07.2006)
Вже б льш не треба
© Copyright: Субботина Марина, 2006
Свидетельство о публикации №106110400136
Свидетельство о публикации №106110400136
Рецензии