Цветочная азбука квiткова абетка

А

АЙСТРИ пишні, повний кошик,
Мишка принесла.
Зупинилась, йти не може.
Отакі діла!
Спить у доньчиному ліжку
Довгий сірий вуж!
– Що ж робити?
В ручки ніжки,
Та й тікать чимдуж!


Б

БАРВІНКОМ, блакитним, мов очі синочка,
Василькові вишила мати сорочку.
– Стелися, БАРВІНКУ, рости біля хати,
Ми будемо разом тебе доглядати.
Руде кошенятко примружило очі.
Напевне, БАРВІНКОВІ пісню муркоче.


В

У жовтому житі блакитні ВОЛОШКИ,
Мов яснії очі в хлопчини Альошки.
ВОЛОШОК багато, шукати не треба –
Ростуть вони в полі моїм просто неба!
Волошкова синь, наче неба безодня,
Медком налилася під сонцем сьогодні.
Зірками ВОЛОШКИ в траві мерехтять,
– Ти чуєш, Альошко? Он бджілки летять!


Г

Жовта квітка ГОРИЦВІТ
Сяє ясним світлом.
Зашива кросівки Кіт –
Голку добре видно.
Ніби сонечко ясне
Світить на галявинку.
Комашня Коту несе
Черевички, валянки.
Швець пухнастий залюбки
Ремонтує чобітки.



ҐРИНДЕЛІЯ – квітка чаруюча, мила.
Ворона аж дзьоба від щастя розкрила!
Та от – незадача! Придумайте, діти,
Вороні куди цю красу причепити?
Старанно Ворона весь день придивлялась.
На жаль, окулярів нема – поламались.




Ц

Ця рослина, друже мій, має назву ДЕРЕВІЙ.
Незважаючи на те, на деревах не росте.
Зайчик знайде влітку ДЕРЕВІЮ квітку
Та й засушить біля хати – взимку хворих лікувати.
Раптом заболить живіт в хитрої Лисиці,
Дасть відвару їй в обід – ДЕРЕВІЙ згодиться.



Е

– ЕДЕЛЬВЕЙС росте в Карпатах.
Це ви знаєте, малята? –
Научає мама Квочка
Доньок двох та двох синочків.
– Це гірська красуня-квітка.
Подивіться, любі дітки!
Ось і ми сімейним рейсом
Повернулись з ЕДЕЛЬВЕЙСОМ.


Є

Ось Катруся та Іван
Квітоньку знайшли ЄВШАН.
Жовта китиця у нього
І немає більш нічого.

Він на кукурудзу схожий.
Хто його впізнати може?
Буде визнання і шана
Тим, хто знає про ЄВШАНА.


Ж

Сусідськії коні неслись по стежині.
Напевне, вони зачепили ЖОРЖИНУ.
Схилила голівку червона ЖОРЖИНА.
У розпачі Песик: – Зів’яне? Загине?
Приніс він води: – Пийте, любії квіти!
Нехай вами знову милуються діти.


З

ЗОЛОТОТИСЯЧНИК розцвів.
Його квітки, мов зорі в небі.
В понадвечір’ї лине спів,
І сумувати нам не треба.

Сопілка й скрипочка вели
Мелодію веселу, ясну,
І зорі з квітами пішли
В таночок зоряно-квітчастий.



И

У блакитному намисті
Пані Гуска йде до міста,
В кошику несе товар
Рано вранці на базар.
Симпатична пані Гуска –
Файна з китицями хустка,
Гарна синяя спідниця!
 – Гей, сусіди, подивіться:
Ось півонії рясні
Розпустились навесні! –
Здивували он її
Пишних три півонії.


І

ІВАН-ЧАЙ, рожева квітка,
Вища хлопчика Микитки!
Той конячку запряга
І до вечора зника.
Де Микитка наш гуляє?
Він сховався в ІВАН-ЧАЇ
І роздумує із ранку:
 – Чому чай цей п'є Іванко?


Ї

ЇЖАЧІ ГОЛІВКИ зустрів Їжачок –
Стирчить безліч синіх страшних колючок!
ЇЖАЧІ ГОЛІВКИ зустрів він нівроку
І далі не може ступити ні кроку.
Стоїть і стоїть, догадатися хоче –
А як колючки ті сховати у кошик?
Стояв та роздумував цілу годину
ЇЖАЧІ ГОЛІВКИ красива рослина!


Й

Йой, Пухнастик зажурився –
Він у полі загубився.
Наче йорж, будяк крислатий,
Наколов і хвіст, і п’яти!
Зайчик плаче: – Де, я де?
 – Хто ж маленького знайде?
Як знайти йому стежину,
Що веде в його хатину?


К

– У КОНВАЛІЇ, дивися,
Срібнії дзвіночки.
Бачиш, милий, – каже Киця
Пустуну-синочку.
– Їх знайти допомагає
Ледве чутний дзвін,
Що тихесенько лунає
У рясній траві.

Л

У цариці ЛІЛІЇ
Вишукані лінії.
Незрівнянний аромат
Так приваблює комах!


М

А суцвіття МАТЕРИНКИ –
Наче пачка в балеринки,
Що танцює на лужку
У рожевому вінку.

Кошеня сховалось в кошик.
Кличе: – Мамо, де я?
Хай вам квітка допоможе –
Ніжна ОРХІДЕЯ.

От шукає сина Киця:
– Де ти, Мурчик, озовися!
Бачу білих два НАРЦИСИ.
Де сховався ти від Киці?


П

ПРОЛІСОК хоробрий
Рано навесні
Вибився з-під снігу:
– Холодно мені!
Каже Горобчиха
Сину Горобцю:
– Як сховать від лиха
Квітоньку оцю?


Р

РОМАШКА білолиця
Під сонечком сміється.
Метелик за Метеликом
Над квітонькою в'ється.
Поважний Равлик в гості
Щотижня приповзає.
Він подружку РОМАШКУ
З початку літа знає!


С

СОН-трава м'якенька, мила,
Лагідний пухнастий цвіт.
СОН-трава Крота зморила –
Спить в норі трудяга Кріт.
Сни солодкі навіва
На малого СОН-трава.
Бігла Мишка по садку,
Бачить квітку отаку:
Листя в боки, наче пан,




Т


Бігла Мишка по садку,
Бачить квітку отаку:
Листя в боки, наче пан,
Височить стрункий ТЮЛЬПАН!
Та й замислилася трохи:
– Що ж всередині у нього?





У
– Нумо синку, скинь ушанку!
Вже на дворі тепло зранку.
Час збиратися до школи.
Шапку скинеш, чи ніколи? –
Так благала Жаба дітку,
Обіцяла кращу квітку,
Бо розквітла в лісі зрання
Квітка жовтая УСАНЯ.



Ф

Фіолетовим ФІАЛКУ
Сонечко фарбує змалку,
Щоб духмяною була,
Щоб веселою зросла.
Та ФІАЛОНЬКА мала
Зовсім і не підросла,
Розцвіла на радість всім
На узбіччі лісовім.


Х

Дівчинка-хазяєчка Христинка
Хустку одягла і кожушинку.
Сонце сіло, скоро стане темно,
А в садку розквітли ХРИЗАНТЕМИ.
Як же їх на дворі залишати?
Може ХРИЗАНТЕМИ взять до хати?



Ц

В серпні найщедріше літо.
Розпустив ЦИКОРІЙ квіти.
Звуть його Петрів батіг.
Пес Дружок сюди прибіг –
На метелика полює,
За ЦИКОРІЄМ пильнує,
Щоб квітки його кудлаті
Ненароком не зламати.


Ч

Це курчатко-молодець
Знає квітоньку ЧЕБРЕЦЬ.
І тендітну, і духм’яну,
Ніжну квітоньку рум’яну,
Що лікує від застуди.
Та росте ЧЕБРЕЦЬ не всюди:
На галявинці в ліску
Стрінеш квітку отаку.



Ш

Ось квітучий кущ. ШИПШИНА –
Це притулок комашиний.
Рада всім віддати в дар
Свій солодкий сік-нектар.
І гудуть над нею бджоли
Та не сваряться ніколи.
І метелики, й жуки
Біля квітки залюбки
Випивають чашку чаю.
Всіх ШИПШИНА пригощає.


Щ

Каже друзям Порося:
 –Тільки подивіться!
Он яка росте краса –
Щирая ЩИРИЦЯ.
Бач, насіннячко сповна
Щедро розсипає,
Пташенят малих вона
Щиро пригощає.


Ю

Чудова квітка ЮРИНЕЯ!
А пахощі які від неЇ!
Руденька Білочка пухнаста
Закрила оченьки від щастя.
Напевне, Білочка гадає,
Що кращих пахощів немає!


Я

ЯСЕНЕЦЬ біленький
Лисеня знайшло,
Принесло до неньки
У своє село.
Що ж Лисичка каже
На такі дива?
Син запам‘ятає
Мамині слова.