Ворожiння з прологом i епiлогом

На пелюстках загублених зароків.
пуант відбиток чи зелені очі
лишили слід свій, сотні років
він буде закарбованим в повітрі...

*

На захід чи на південь яка тому різниця
пелюстками повік ти вкриєш відьмин погляд
загублених світів відкриєш таємницю
і зачерпнеш водиці із мертвої криниці
покропиш лицаря закутого в булат
лататтям встелиш ложе і легінь занеможе
і буде у пропасниці одну тебе
бажать, хотіть, воліти...
волати і просити
щоб ти прийшла...
а ти в найменше сито прольєшся,
Дівo Світу,
торкнешся вуст холодних, гарячого чола
і лицар оживе і легінь зрозуміє,
що все що ти умієш, уроки і зароки
свічки і обереги ти покладеш
до ніг Єдиного...

*

Амінь.


Рецензии
Шановний Інґваре!
Коли виникає бажання пірнути у прозорі хвилі україньської мови, я йду до Вас.
(Деякий сумнів маю щодо написання слова у сьомій знизу стрічці - на мій погляд замість м'якого знаку потрібен апостроф, або зовсім нічого. Хоча, не наполягаю.)
Тисну руку.

Юрий Портной   04.11.2006 14:03     Заявить о нарушении
Пане Юрію, маю за честь такого Читача як Ви, тому Ваш відгук очобливо приємний. Дякую, що звернули увагу на те слово, взагалі то правильно було б написати прольєся, але я вирішив залишити так як є, лише прибравши зайву "л".
З незмінною повагою,
Інгвар.

Ингвар Олафсон   04.11.2006 14:35   Заявить о нарушении