Останн й акорд

Останній акорд
(до ювілею мого Міста)

Покручені руки старечі –
Вулички, руслом ріки прадавньої
Досягають самого дна душі.
Чуєш? Це його ритм, мого Міста –
Майстра, що заслужив на спокій,
 А втім ніяк не закінчить розмови.

 Так шкода будити бруківку
 Цокотом мешт на підборах
 І навіть легким шарудінням листочків нотатника.

 Натомість торкнутись клавіш ряду
 Будинків, зіграти останній акорд.

28.09.2006


Рецензии
Столько любви в этих строчках, любви к своему городу.
С теплом, Светлана

Светлана Кондрикова   12.11.2009 13:54     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.