Не приймай мене за умовчанням
як дотацію до життя
Ось би удвох помовчати
Ось би нам небуття
Трохи, щоб так, доторкнутися
Й тихо собі піти
Не дозволяй захлинутися
З літа мого не йди
Тобі треба крові й місяця,
Сум, негатив, печаль.
Мені - на слова молитися,
Кортих завжди обмаль.
Помилки - ніжність видихів,
Буду вдихати гріх,
Гучно писати лірику
Біля твоїх ніг
Скільки нам ще гратися
В шахи старих днів
Щоби разом статися
Най на полях боїв.
щоби разом статися... укр. яз
© Copyright: Татьяна Гонченко, 2006
Свидетельство о публикации №106103002889
Свидетельство о публикации №106103002889
Рецензии
