лиричнэ про смэрть... укр. яз

малювати лірику,
Цитувати Іздрика
бачити у символах
наші помилки
летимо над прірвою
не зрівняти лірою
течію нестримної
чорної ріки
Битись з недостиглою
втраченою вірою
в того, хто із Космоса
посила сніги
Ти пробач, я подумки
буду непокірною,
Ни пробач, я пошепки
згадую гріхи.
Це усе недопалки -
викинь з попільничкою,
чи на землю прибрану
в небо повесні.
Ти пробач, я пошепки,
без прощань, неввічливо,
залишусь, зневірена.
Тихо уві сні
розчинюсь у осені
наче і не марилась
в світі, де на відповідь
безліч запитань.
Буду снами босими
бігати по пам'яті.
Стежками, де пахнула
весняна герань.


Рецензии