Кожен ранок ти встаешь
І чомусь потрібно жити.
Де ніщо не має меж,
Як ніщо не вічне в світі.
Маєш мрії недосяжні.
Хочеш бути, ким не є.
Навкруги такі всі важні,
Як до діла не дійте.
А ти йдеш назустріч долі,
Міцно стиснув кулаки.
Та чомусь болить у скронях
Від глухої самоти.
Свидетельство о публикации №106102300902