Не йди
не йди від мене, не йди.
Біль мій сумний дзвонар
здирає за шаром шар.
Посміховиськом, ледь жива,
гола тремтить душа.
У нестерпному каятті
розминулися я і ти.
За відлунням своєї ходи
хочеш піти?
Йди.
Свидетельство о публикации №106101301339
Таке, навік, твоє ім*я!
Утримати, в сльозах благати...
Сумна ти, доленько моя.
Щиро, з повагою,
Корнейчук Пётр Ефимович 17.02.2007 01:08 Заявить о нарушении
Усміхнено, квітнево;
І доля запитає - "Де?
Коханнячко січневе?"
Весняний вітер-чарівник
Розвіє рештки суму;
Закоханність, як рятівник,
Поверне світлі думи.
Щиро
Корнейчук Пётр Ефимович 17.02.2007 22:17 Заявить о нарушении