Я - записувач снів,
невловимих як ртуть,
ефемерних створіннь потойбіччя.
Я - один із Синів,
що із Слова ростуть
і хрестами стоять на узбіччі,
на окрайці світів,
перехресті думок,
що каміння життям надихають
видно хтось захотів
щоб із Гір мій струмок
покотився, співаючи гаєм.
Хають Світ, гають час
срібні мешканці дна
в очеретяних пастках-юдолях
розпинаючи нас,
вип'ють чашу сповна
і запишуть кривавицю-долю
в дивну Книгу Казок
від яких стилий дух
запалає у сутінках синіх
ти візьми образок
Світоч зір не потух
ти візьми, не забудь його, сину
Я втомився, прощай
недописаний лист
збережи для дітей і онуків
передай їм свій хист
пити зоряний чай
і з ефіру породжувать звуки
Лист
© Copyright: Ингвар Олафсон, 2006
Свидетельство о публикации №106101201405
Свидетельство о публикации №106101201405
Рецензии
Усі слова полинули в ефір! З Вашим, Інгваре, хистом, вони легко спадуть Вам на думку. Дякую щиро за гарний вірш!
З повагою, Анна
Анна Малахова 14.10.2006 16:04 • Заявить о нарушении
З повагою, Анна
Анна Малахова 14.10.2006 16:04 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.