Дурний невроз

Завмерли години і день завагався
Заплакало небо моїми очима
Усі розійшлися, ніхто не зостався
По мені стікає остання хвилина

Зірвалась вода з очей на каміння
Розбився кришталь і кров охолола
Совість померла, зникло сумління
Я просто мовчу – не вийшла розмова

Тут спали мерці, їх запах лишився
Літають примари чужими слідами
Мій погляд,
і світ сірим мохом покрився
Зривали на серці нерви руками

Зариті у безлад гіпотези зникли
Засипало пам'ять у вирі хаосу
Усі запитання неначе молитви

Лікують мене від дурного неврозу


Рецензии
дієслівні!???! а текст чудовий сподіваюся по працюємо навіть більше

Вик Коврей   08.08.2007 13:57     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.