Не люблю, коли загаса багаття
Мені здається, що разом із ним загасає життя.
Розкриваючи руки завзяті
Відпускаю тебе в небуття...
Ти вже вільна - лети ж моя пташко,
Твоє місце серед рівних тобі!
На прощання скажу... вже не важко....
Моє серце палає в огні...
Та прокинеться осінь... і знову
Прийде смак нових почуттів:
Я загадаю тебе загаткову... і нову...
В листопаді - у вирії снів...
4 жовтня 2006
Свидетельство о публикации №106100401257