* * *
Учора на старій Зозулиній горі
Була зустрілась з жовтим Жовтнем.
Калюжи надували жовті пузирі,
Гора вдягнула довгу сукню, жовту.
Жовтіли поміж віттям ниточки дощу
І сонце через товщу хмар жовтіло...
Я ж серцем журавлям услід кричу,
- Ви знову так надовго полетіли!
Залишили мене без літа та тепла,
Осіннє золото холодне і не гріє.
В моє вікно знов темна ніч, сліпа
І чорні вечори з’їдають всі надії.
Куделя з темряви. І знову час
Із чорної куделі прясти біле,
Щоб світ оцей прокинувся ще раз,
Щоб темрява назавжди не осіла...
Я тчу із чорної куделі біле полотно
І поміж чорних, густих ниток
Ниточку душі вплітаю...
Я тчу iз чорноji куделi полотно...
© Copyright: Валентина Силава, 2006
Свидетельство о публикации №106100401205
Свидетельство о публикации №106100401205
Рецензии
Як багато, виявляється, на Стихірі українських поетів ))
Татьяна Гонченко 01.12.2006 16:34 • Заявить о нарушении
Татьяна Гонченко 01.12.2006 16:34 • Заявить о нарушении
Невже багато? :)
Добре, що на російському сайті та пишуть українською мовою і добре, що читачі є, які уміють красу української мови цінувати.
З щирою вдячністю,
Валентина Силава 01.12.2006 18:18 Заявить о нарушении
Добре, що на російському сайті та пишуть українською мовою і добре, що читачі є, які уміють красу української мови цінувати.
З щирою вдячністю,
Валентина Силава 01.12.2006 18:18 Заявить о нарушении
На это произведение написано 16 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.