Його погляд misterioso
“Ще,ще..торкай мене терном своїх очей,бо в них тане темрява моїх загублених сподівань!А натомість, виринає з глибини потаємна жага Вогню, Життя, божевільного танцю Пристрасті і спокуслива мана вільної Волі.Огорни мене сяючим крамом з іскор,які блиском своїм заполонили навколишній морок, нехай бодай одна з них стане мені за смолоскип, за провідну зірку у дорозі марень і пошуків тепла серед холодних нічних годин.Нехай розів”ється з неї висока ватра, що осяє мої сни і виведе стежками туди, де чекає мене оксамитова безодня Твого погляду!”
Опівночі важко дихає вкрита імлою,зморена ріка.Темні вербові коси висохлі від осіннього вітру,журливі, заколисані туманом.Тут,поміж мовчазних постатей дерев ходить босоніж моя Журба.Обійнявши тонкий білий стан берези, наспівуючи улюбленої своєї пісні..Бліда і зів”яла..Ось я,підхожу..”Тікай,тікай чуже створіння!Тут немає місця для тебе!Тут,попри смуток осіннїх хмарин живе дзвінка,легкокрила Радість,тут живе Свята і Чиста Любов!”А натомість,у відповідь - тихо плюскоче,гойдається при березі човен..калинові кущі сіріють у молоці надросяної мряки..Її неначе й не було..
Його очі - полон і звільнення твого Духу , зникнення і безсмертя твоїх мрій, колір ночі і бездонної прірви, що поглинула твої думки і марення..І дала тобі крила,щоб злетіти над нею у нічне,наповнене коштовними діамантами зірок небо. Темне небо його очей, осяяне міріадами світів, їхнім відблиском на споді твоєї підсвідомості.Могутній спалах і життя у єдиному горінні тієї Миті, котра має тривати Вічність.І триватиме,нескінченно, доки горить і б”ється Єдине Серце,доки ти в Небі і Небо в тобі,глибиною таємничих Його очей тихо промовляє зрозумілі лише вам обом слова..
21.09.06
Свидетельство о публикации №106092600602
Маруся Ивановна 30.01.2008 02:44 Заявить о нарушении
Лученко Святослава 31.01.2008 02:00 Заявить о нарушении