Ya-tik-ayu...

Я тікаю від коміксів міста
у твої потойбічні сади
Туди
не потрапити просто,
Ряди
ще здолати потрібно колючого дроту,
що нарід мій тримає в культурному ґетто...

Я тікаю,
я - втеклий,
мене вже не має...
Я - лиш тінь, що упала на квіти
від неонових плямин
нічних ліхтарів...
Я - зникомий, я - тінь,
я тобою так довго хворів
і нарешті помер
на порозі твого
акварельного світу...

Догорає листок
в попільничці зеленого скла,
Вигорають такі недолугі ,
нікчемностні тексти,
Вогник грається,
цівочка диму тонка
у кватирку сочиться
з душею моєю в обійми...


Рецензии
Ингвар, а меня тоже недавно "замкнуло" на акварели:

"Лиловость георгин в прозрачной вазе утра,
В подрамнике окна рассвета акварель..."

Хочется порой чего-то нежного и недосказанного, да?

С теплом,

Любовь Либуркина   25.09.2006 21:54     Заявить о нарушении
Саме так! Акварель, пастель, натяки, дотики, погляд без слів, слова, а в них звуки, і саме в звуках щось, чого і сам достеменно не знаєш...
З теплом,
Інгвар.

Ингвар Олафсон   26.09.2006 09:00   Заявить о нарушении