Відаєш, Відьмо моя ласкава,
кому налить філіжанку кави...
У час таємний, у час урочий
дивишся пильно у жерло ночі,
дивишся зірко в саменьке серце,
цівочку гірку
цідиш поволі
і забираєш Силу,
Силу у Долі
Відаєш, Відьмо моя ласкава
кому належать ключі до слави
ключі до Виру, ключі до Долу...
Чому ж пускаєш вії додолу?
Чому ослабла раптом ногами,
лиш наступивши
на пектограму?
Видноньки знаєш,
буцім то чуєш
з Ким
всеньку Нічку
та й заночуєш...
Вiдаeш, Вiдьмо?
© Copyright: Ингвар Олафсон, 2006
Свидетельство о публикации №106091700391
Свидетельство о публикации №106091700391
Рецензии
Файны верш, таямнiчы i крыху сумны... Мне вельмi даспадобы.
З павагай,
Hellar Hjarta
Хеллар Хьярта 18.11.2006 17:01 • Заявить о нарушении
З павагай,
Hellar Hjarta
Хеллар Хьярта 18.11.2006 17:01 • Заявить о нарушении
На жаль не можу відповісти білоруською, то ж скажу як можу.
Красно Вам дякую!!!
Ингвар Олафсон 21.11.2006 21:18 Заявить о нарушении
Красно Вам дякую!!!
Ингвар Олафсон 21.11.2006 21:18 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.