Протягни менi руку з ночi, з потойбiччя…
Мене винесло геть iз життя на узбiччя,
Мене тягне на дно, у глибинь порожнечi,
Непiдйомний тягар полонить мої плечi...
Порятуй мою горем знекрилену душу…
Я навчуся з цим жити, навчуся,бо мушу.
Може чорна ця хмара зiйде з мого неба.
Обiйми мене мiцно, притисни до себе,
Щоб вiдчула тепло незгасаюче, вiчне,
Неосяжне, безмежне Твоє, потойбiчне...
з потойбiччя
© Copyright: Невесская Инна, 2006
Свидетельство о публикации №106091001611
Свидетельство о публикации №106091001611
Рецензии