Палити й думати про тебе...
Й на вістрі попелу
Так само падати безжально,
І лиш на мить здійнятися червоним
У сірому мовчанні.
Чекати синього безмежжя
Між людей, яким забракло,
Як тобі сьогодні Піросмані.
А вчора присмак чаю.
Рука накрила мою руку –
Пора чи ні відкоркувать заварник.
Повторювати за тобою „ведз”, не „вордз”
І слідкувати за губами,
І вперше не мовчати,
А говорити просто ні про що,
І ніби випадково торкатися тебе,
І відчувати, що невипадково
Ти теж бажаєш дотику між нами.
Свидетельство о публикации №106090801694