Асса
споглядає прозора душа,
неозорая ніч сипле зорі
в ебонітову воду. Руша
у мандрівку відвічну
тендітний метелик...
---
Стеля Дому Небесного
вкрита смарагдом
Радосинь - навкруги,
і весна, і весна...
Наче золотом сиплеться
сонячний дощик
Дочекаюсь і я вороття
у казкову Країну Дитинства...
---
Ти настанеш, ввірвешься як вітер
Віти втомлено зашелестять
Стила ніч загуде і думки полетять
На крильцятах сполоханих літер
Літо Вічного Міста відкриє покрови
Розмаїття культур, толерантність ідей
Стануть тут в оборону і річища крови
Не поллються вже більше по волі людей
Ти настанеш, ти прийдеш нежданно
Данний Богом, наш Юний Королю,
У театр сей абсурду, де граємо ролю
Ненависну таку і жадану...
-----
* Асоціації Спричинені Самотністю Асоціацїй.
Свидетельство о публикации №106090701948
Горда Гердая 08.12.2006 23:33 Заявить о нарушении
З повагою,
Ваш Інгвар.
Ингвар Олафсон 09.12.2006 19:05 Заявить о нарушении