Добрый мой ангел, белые крылья... - Диалоги
Ты почему грустишь?
Серые очи сомкнув от бессилья
Ты по ночам не спишь?
«Я бы хотела помочь очень многим,
Нежно людей любя,
Да Осень давно уж идет по дорогам,
Души дождем студя…»
Добрый мой ангел, я твои слезы
Все соберу в ладонь,
Нас понесет через летние грезы
Золотогривый конь.
И со мною ты ляжешь рядом,
Позабыв свой крылатый обет,
И поймет Бог, что людям надо,
И на землю прольется Свет.
Немножко друг-друга понять,
Немножко взаимной любви,
Немножко крылатыми стать.
Только Ты меня позови...
Свидетельство о публикации №106090602118
Як би мені пришити білі крила,
пухнасті, ніжні, мов твої долоні,
Я б певно вільним птахом полетіла,
Так швидко, аж застукалоб у скронях!
перехопило б подих по-під небом...
Та марно шити крила із вітрила,
Коли на серці забагато бруду,
ніщо до неба не підніме тіло.
Приречена безкрилим існуванням,
Зітхаю, замість відіпрати душу,
Усе життя єдине сподивання,
І хоч не хочу жити, певно мушу.
Але одного сонячного ранку,
Із посмішкою зійду з підвіконня,
І полечу, розкинув крила,
Хапаючи зірки в долоні...
С уважением, Иссла
Ис Ла 09.09.2006 19:42 Заявить о нарушении