Сьогодн
Танцює променем по бруду на вікні.
Чого життя чуже для когось варте,
Якщо знецінене своє...
Ми не вертаємось, нажаль або на радість,
Нема шляхів, немає вороття
Німі слова застигли в льоду краплях,
І в кризі віддзеркалилась душа...
І в глибі мармуру чиясь застигла хтивість
В папері шматтях стихли чиїсь слова
Сьогодні знову заболить, що загоїлось,
Бо біль моя завжди жива...
І танець променя скінчиться так раптово...
Фатальним стане крок з вікна у темну глиб
Життя позбутись легко і гріховно
А в небутті ніщо вже не болить...
Свидетельство о публикации №106090202032