Ти не туман, бо свище лютий вiтер... - Диалоги
Ти – не туман, бо свище лютий вітер,
Він з серця спогади всі теплі витер.
Ти – не весілля – смуток навкруги,
На чорних водах – памяті круги.
Не річка – висохли всі води
Від нашої, нещирості, незгоди.
Не квітка – дві години до зими,
Тепло сердець все розгубили ми.
Не ластівка – бо серце вже застигло,
І ластів’ят в душі зогріти ми не встигли.
Не ніч, не день – закрила очі біль
І замість сліз – гірка пекуча сіль…
Бо ти пішла… Тебе не повернути…
Осінній дощ твої сліди заплутав…
Все так, як ти казала - я прозрів…
Живу. Шукаю снів…
І спогадів… І слів…
Тебе, лише тебе у серці бачу!
Біду клену і проклинаю вдачу…
«і вже не плачу, не сміюсь,
А так по світу волочусь…»
01.09.06
Свидетельство о публикации №106090101675
Мов на гойдалці я катаюсь
Піднімаюсь до хмар і сонця,
До землі як стріла спускаюсь
І в грудях так шаленно б*ється
Мов сполохана звуком сопілки
Чудернацькая птаха- серце,
Що навчилося ніжно любити.
Ирина Несмеяна 29.12.2006 11:19 Заявить о нарушении
Цього і побажаю Вам в наступаючому році!
всього найкращого!
Олэсь Пэтрив 30.12.2006 06:43 Заявить о нарушении
Дуже радують та надихають Ваші вірші, Ваше серце.
Дякую за добрі слова про вірші, переклад був російський з української, не знала, що можна викладати вірші на рідній мові...) Дякую й за привітання,сподіваюсь на щастя, може це й не зовсім скромно з моєї сторони, бо Господь вже й так багато дав мені.
Всього найкращого!
Ирина Несмеяна 30.12.2006 12:22 Заявить о нарушении