зiрочцi
Твiй голос.
Чомусь забути важко ноти слiв.
Мiй голос
тремтить при згадуваннi чорних снiв.
А твої очi...
Менi б залишитись у них зiницями навiк.
Тремтiти поглядом,шукаючи спасiння.
Дивитись,перетворюватись в крик.
А твої очi...
З лиця землi без права голосу я зник.
Твiй шорох.
Напевно ангелом ти станеш у життi.
Мiй шорох
не турбуэ навiть попiлу в смiттi.
А твої очi...
Менi б залишитись у них зiницями навiк.
Тремтiти поглядом,шукаючи спасiння.
Дивитись,перетворюватись в крик.
А твої очi...
З лиця землi без права голосу я зник.
Твiй сором.
Та зрештою характер твiй стальний.
Мiй сором...
Без заперечень,через нього я-нiий.
Твiй шлях.
Перетинатиму його наперекiр всьому.
I зустрiчатиму я скрiзь тебе тому,
що знизились пороги мого серця.
Перетинатиму,та ти лише не сердся,
твiй шлях.
А твої очi...
Тво очi...
© Copyright: Троеточие, 2006
Свидетельство о публикации №106083002801
Свидетельство о публикации №106083002801
Рецензии