Заплакані очі, а в них – безнадія,
Хоч сонце сміється і світ ще радіє.
В очах щира правда гірка і пророча.
Стискається серце як бачу ті очі.
Заплакані очі, а в них – прикрий докір,
І вічне питання: “Чи довго ще? Доки?”
В душі пустота, а в очах – безнадія.
Ніяке добро ту печаль не розвіє.
І я їх щоразу утішити хочу,
Бо серце болить як бачу ті очі.
Очi
© Copyright: Алла Шмелёва, 2006
Свидетельство о публикации №106082701233
Свидетельство о публикации №106082701233
Рецензии