Десята година осінньої ночі
Щось темрява пристрасно-ніжно шепоче,
Ховається в темінь невиразний морок
І місяць виходить на вись неозору.
Будинки покрились нічною імлою
Старі, зачаровані віком й красою.
Заснули збіднілі, оголені віти,
Дрімає дорога, дощами розмита...
...десята п‘ятнадцять осінньої ночі
шепоче щось темінь – наївне й пророче
Нiч
© Copyright: Алла Шмелёва, 2006
Свидетельство о публикации №106082701161
Свидетельство о публикации №106082701161
Рецензии