Найважче

Від думки - мурашки по шкірі...
А що, як ти... А що, як ніколи...?
І що буде тоді, як ти станеш
безмежно й незримо далеким?
Я втрачаю себе в безвір'ї,
Я схиляю чоло додолу,
Я стою на краю спеки.
Жаль, що я не провидиця...
Ну, а може, на краще?
Я не бачу страждань своїх,
та мені тільки видиться,
як лунає твій ніжний сміх
так далеко від губ моїх...
Знати, мабуть, найважче...

22/08/06


Рецензии
Я схиляю чоло до долу Вах!!!

Красотища! Жаль литэратурну ридну мову разумию
трошки!.. Як СМАЧНО пишэш, МИрка! Дужэ цикаво слухаты
ци вирши! Як лунаэ твiй нiжний cмiх
Чудово ВСЭ! Вибачай, кума за коряву малороську мову! ))))

На всэ добрэ! Лэонсiо,

Леонид Шупрович   12.05.2011 21:21     Заявить о нарушении