Я думав – лиш присядем до вогню…
Навіщо ти у мені сонце відшукала ?..
І горя – море, і щастя – мало.
Солоні сльози мої губи цілували…
Я думав – лиш присядем до вогню…
17/04/06
Я думав – ми присядем до вогню…
Навіщо ти у мені сонце відшукала ?!
Я далі не один, а ти – одна.
Прощальний погляд з-за вікна.
Сльоза солона по щоці твоїй сповзала.
Я думав – лише сядем до вогню…
21/04/06
Я думал – мы присядем у огня…
Зачем во мне ты солнце отыскала ?..
И горя – море, и счастья – мало.
Слезу солоную ресница нездержала…
Раскаянье
© Copyright: Олэсь Пэтрив, 2006
Свидетельство о публикации №106072901464
Свидетельство о публикации №106072901464
Рецензии
болюче таке.
Навіщо (ти) у мені ти сонце відшукала -поміняйте місцями- збивається ритм.
І горя – море, (і) й щастя – мало- тут потрібно коротке-й.
з-за - пишеться через рисочку.
а вірш- гарний- живий.
Валентина Силава 03.09.2006 20:12 • Заявить о нарушении
Навіщо (ти) у мені ти сонце відшукала -поміняйте місцями- збивається ритм.
І горя – море, (і) й щастя – мало- тут потрібно коротке-й.
з-за - пишеться через рисочку.
а вірш- гарний- живий.
Валентина Силава 03.09.2006 20:12 • Заявить о нарушении