Юлиада Глава 2 Рождение Юлия укр. язык

1. Усі мать чули про Енея
Його славетнії діла
Весела з містом та ідея
Що Рим на світі родила
Чудові то були часи
Будівля навколо кепіла
Громада перлась як хотіла
Горілка , кільця ковбаси
Хто робе , хто не робе
Хто за дарма здоров`я гробе

2. І дуже швидко виріс Рим
Могутнього народу місто
Звичайно нічь допомогала в тім
Ліпились люди не із тіста
В усих у жилах кров кепіла
Чесались шаблі , кулаки
Та теліпали різне язики
Багато самогону молодь пила
Тому кидало її в край
Де було більше різних сграй

3. Водилось ватажків чи мало
Усі на владу руки клали
Землі та простору не вистачало
До рук чуже все прибирали
Але і влада не дрімала
Без дії сотні не лишала
Жорстоко по часах карала
Усих кого та де попало
І десь отут проріс
Для ворогів страшний поніс

4. Як на справді те було
Точнісенько ми не узнаєм
Бо все з роками загуло
І інформації не маєм
Всі свідки вже поумерали
Про папір тоді не знали
Пером писаки не марали
Книжок і тих не друкували
Плівок не було , касет
Звичайно дисків та діскет

5. Не бітів і не байтів
Ні VHS ні DVD
Ні даже платних порносайтів
Що світ чекало впереді ?
Не писали і на кришечках
Від пляшок горілки
Якісь картонні всі дурілки
На глиняних значки давили дощичках
Під надписи їшов папірус звично
І міркували що на вічно






6. Отак історію і розгубили
Тепер її збирають по крихтам
І навіть як би били
Не має вже ні чого там
Не має даже кізяка
Не од вола , не од бика
А так , кой де , яка рука
Кой де чорт зна чія нога
Тому і кой які події
Це більш пера та думки дії

7. Як кажуть у народі :
“ Якщо не дочуваєшь ,
Перепитувати годі
Що набрихав – за правду маєшь !”
Тому жила колись дівчина
Арелія вона звалась
У монастирь підти клялась
Подумать тільки ! Не скотина !?
Та вже і в ті сумні часи
Дарма не їли ковбаси

8. Дівчина царського бувала роду
А він не може занепасть
Її треба відновлять породу
Чи в радість , чи під власть
І ще було , чи то брихали
Але баби на пятаку гунділи
Що мов боги таки хотіли
А де кого часом і мали
Тоді герой родився таких сил
Що і богів самих трусив

9. Людська брехня звичайна чутка
Та і казки порой брехня
В архівах теж буває утка
Новини так вообще чехня
Але про те що творять боги
Людям нільзя у них питать
Корупцію богів не розглядать
Бо швидко посшибають роги
Ці ешелони влади
Плювали на людські поради

10. І чи корисне що робили
А от карать , завжди карали
Винних і невинних били
А брать уж що хотіли брали
Про богів розпочиналась мова
Та вийшло як про Раду
Хочь вішай на грудки награду
Тоді щоб до кінця вона була чудова
Ще треба нагадать
Що в Раді взятки люблять брать

 
11. Ну наче жертва до богів
Дурні закони принімать
Як молніі на ворогів
Звичайно можуть всих помать
Оселі у богів із Ради
Позаздрять і боги з Олімпу
У радоських нажаль не має німбу
Та вже такі палати
Що смертного нога і не ступне
Одразу судорга тіпне


12. Так що чого богів судить
Коли божків не вгамувать
На землі що хочешь можуть наробить
А в небі зовсім благодать
Була би дівчина здорова
З`явиться завжди нарада
Щоб стала вона ще і рада
І мукай хочь ти як корова
На колесниці покатають,налиють пойла
Накидку скинуть і у стойло


13. З Арелією що було
Пісарчуки доточно не писали
І так в роках все загуло
Та ми б ні чого не узнали
Чи заміж вийшла мила жінка
Все сталось на суспільном ложе
Хоча не дуже то і схоже
Чи нагуляла собі синка
Тоді повієй бути не цюрались
А молоді у тім змагались


14. Коли зійдуться молодиці
За дарма , або за гроші
Задеруть собі спідниці
Стануть любі та хороші
Ложки в сметані застигають
Встають даже імпотенти
Винні дітям аліменти
Ножки в сторони стрибають
У кроватів та стільців
Я мовчу про молодців


15. Чи може хто з богів доклався
Такі приходили сігнали
Звістно не рукой приклався
Вони то зовсім аморали
Хто саме батько , не взнавали
Бо любителів чи мало
Але горя щоб не стало
Службу декільком зіграли
ЮПІТЕРУ та КУПІДОНУ
МАРСУ , АППОЛОНУ

 
16. Бо хлопчик що родився
Клепаним в усьому був
Усім в діти їм годився
Богато від богів здобув
Не знали як його назвати
Надії на батьків і не було
А то б ім`я те загуло
Відступила даже рідна мати
Тут усе рішала сходка
Горілка , брага або водка


17. Ім`я – така серьйозна справа
Рішається на все життя
Щоб не буть дитині як отрава
А незнайомцям як сміття
Щоб недруги почув тремтіли
Громада чувши поважала
За свого узнавши небо мало
Дівки в руках від нього мліли
Ото ж яке ім`я дитина отримає
Так і по жизні зашагає


18. Як назвешь його Грицько
Всим морди порозбиває
Як назвешь його Стицько
Реготом поубиває
Петром буде – заспасає
Буде Вовка – закерує
Буде Федір – задрукує
Філіп буде – заспіває
Лаврик буде – туши світло
Васька буде – пали житло


19. Тому зібрали всих
З Олімпу теж поприлітали
Хто міг і хто не міг
Енея дух і той гукали
ВЕНЕРА , МАРС , ЮПІТЕР тут
Рідня далека , невідома
Уже когось взяла і втома
Але такий в сім`ї статут
В чарки горілку розливать
Лишь як вдалося всих зібрать


20. Спочатку випили добряче
Хто їв , а хто і не торкався
Щоб при оборі буте зрячі
І градус їжею не знявся
Хоча від м`яса стіл ломився
Качки , ципляти , індюки
Телята , вівці та бики
Язик з маслинами варився ...
Але гарне ім`я дать
Це не два пальці обплювать

 
21. По столу олівьє ростали
По літру кожен пропустив
Дебати про ім`я почали
Слово дух Енея попросив :
“Я збудував це місто славне
Свого нащадка Юл назвав
І всьому роду наказав
Що ім`я “Юлій” в чоловіка главне
Про це і сперичаться нічого народу
Бо хлопець із мого є роду !”


22. Енея всі у тому підтримали
Чого було дарма кричаться
Бо даже Олімпійці знали
Дурниці з духом сперечаться
До втоми буде виступать
Поки усих заколібе
А там уж рішення любе
Від скуки прийдеться приймать
По чаркам розлили первака
ЮПІТЕР встав , не дрогнула рука :


23. “Що ж , третьої години не минуло
А ми установили першеє ім`я
Благословляю кого ім`я здобуло
За це стоя випьємо друзья
Хай парубок розумним стане
Прославить рід свій у віках
Світ тримає у руках
І от предків не відстане
Що б його ім`я запам`ятали
Та скрізь в календарях писали !”


24. Випили та закусили
Солоний огірочок , цибулинка
Картоплю в казанках носили
Була і смажена груднинка
Невздовзі знову всі згадали
За ради чого тут зібрались
І хоч по-більшості сміялись
Але і друге ім`я дали
Промову почала ВЕНЕРА
Та і твереза добра стерва


25. Але як напьється
То вже не вгамувать
Хіба шо ще не бьється
Но може згвалтувать :
“Заслухайте мене панове
Завжди була я за кохання
В любі часи , хоча б і в прання
І те що я скажу не нове
Але і завдяки коханню виріс Рим
Всі погодяться зі мною в тім


26. Так що б кохання в ім`я склалось
Назвемо хлопця “Веселун”
Щоб в світі все йому давалось
І дівчина і хлопець і валун ...”
“Ні , ні ВЕНЕРА , зачикай
Навіщо я сюди приперся
Я МАРС і коль в родину втерся
То ти будь ласка знай
Що хлопцю крім кохання
Військове треба виховання


27. А то сказала “Веселун”
Ти мови хоч вивчаєшь ?
Де твій тоді ВЕНЕРА ум
Коль хлопця “геєм” нарікаєшь ?”
“А що поганого у тім !?”
“Тоді уж краще “трансвестітом”
І хай він тягне як магнітом
Все голубе що є у дім “
“А ти що хлопцю маєшь дати
Тобі аби мечем махати ?”


28. “Ну хай хоча б він буде Гаєм
Зате не спортим жизнь дитині
Тим більш ми добре з вами знаєм
Що треба галів нам побити нині
Бо вже розбовтались скоти
Але коль хлопець буде Гай
Живе поки сволота хай
А як наступлять зрілі Юлія літи
Він їм покаже , хто є МАРСА син
І здохнуть гади як один !”


29. Ну що ж тому і буть
Друге ім`я установили
Про галів можна вже забуть
Хоча їх ще і не побили
Громада знову налила
Келихи за імператора стучали
Ад же ще третього ім`я не дали
Та добре тут Арелії сестра була
Сміливості набралась і між богами
Вперлась з балачками


30. Чоловіком її Марій був
Не останній в Римі пес
Перемогу він як раз здобув
Тевтонів з кімврами рознес
За місце консула він гризтись мав
Інакше це і не назвать
Але так розважалась знать
Хоча багато в ті часи було забав
Раби , пірати та галери
Повії , гладіатори , шпалери


31. Але до власті всих тягло
І хто грошей по-більше мав
Народа сердце до кого лягло
Той всим і керував
Останні звістно також не робили
У Римі демократія була
Трибунами товпа гула
В філософах , сенаторах ходили
І кожен мріяв з казни красть
Та демократіі кінець покласть


32. Давно б уклалась ця угода
Але в горі домовитися не могли
Що ж до простого римського народа
Його не мов бика тягли
Консули з трибун кричали
Різні слогани чудові
Про ліцет бові , ліцет йові
Оратори для них писали
А люди вірили дарма
Та їм життя було тюрьма


33. За владу багатії бились
Душили , крали та вбивали
Дружились та мирились
Союзників собі шукали
В таку халепу вліз і Марій
Народним консулом він був
Багато радощі здобув
Але політика – віварій
Шустрішіі знайшлись за нього
І в задницю встромили рога


34. З Риму Марія погнали
Захватив і всю родину
І даже правнуків згадали
Щоб не залишити людину
Яка би з часом озирнулась
Могла б претендувать
Місце Марія віднять
І знов до Риму повернулась
Щоб стать хітрішою або рабом
Але про це усе потом


35. А зараз тітка Юлія сказала :
“Чого навмістно нам понти гонять
Про Рим у книжках я читала
Дитину треба “Цезарем” назвать
Його часи настануть в суху
Він всим покаже кузьки-мать
Він галів буде так гонять
Що з Риму всі припустять духу
Як він надума повертаться
Щоб консулом перебираться !”


36. Дядина як наказала і було
Хлопця Цезарем назвали
Додали Гай , що б галів потрясло
І рід Енея приписали
Гай Юлій Цезарь став собою
В дитинстві з кізяків квітки ліпив
В пилюці голяка ходив
І ще не взявши в руки зброю
Так соромом усих лякав
Що враг тихенько відступав


37. Коли ім`я ми з`ясували
І знаємо що хлопчик жив
Щоб страхи вже не панували
Повернемось до тих часів
Коли Арелія вагітна
В пологовий звернулась дім
Ні чого страшного не має в тім
Пів людства , якщо не ренітна
Народжувалась саме тут
А не в кошарі , де страшенний бруд


38. Тим більш Арелія була
Не дівчина з народу
Родина довго вже гула
Мутила коло влади воду
Ні хто на пана не гнув спину
І чоловік , і батько знать
Куми , свати , тітки та мать
Усі могли дать толок сину
Але що сталося в положній
Не трапелось в пилі дорожній


39. Як тільки води видійшли
Арелія проситься в кровать
Кричить що б місце її знайшли
Бо вже збирається рожать
А лікар , гепократів син :
“Ти не хвилюйся мила
З тобою завжди наша сила ...”
Чи сліп , чи жирний свин
Чи ще яка скотина
Таких магнітом тягне медицина


40. Аби влаштована була дитина
Чого батьки не виробляють
За донечку або за сина
Кумів , сватів , товарищив шукають
Діплом купується за сало
Биків , корів , свиней
За рибу , качку та гусей
За гроші якщо мало
Аби ріднесинькій кровинці
Не тягать мішки на спинці


41. А дитя , яких жаліють
Знають - сані їдуть самі
Тому не вчаться , а дуріють
Махаючи всим папі , мамі
Отмашка надто незвичайна
Не так коханний любу зустрічає
Не так матуся сина провожає
І машить дітям жінка файна
Це буже схоже на моргану
Що слали козаки султану


42. Це дуже схоже на відповідь князів
Коли селяни волі захотіли
На відповідь богів
Коли вогню в них люби попросили
А що це може означать
Коли махають з низу в гору
Згинаючи в локті потвору
Тут можна розповідь кончать
Не важко вже і здогадаться
Що лічать лікарі , як вчаться

43. Умов дурних не мало
З такиме все бува
Але з Арелію що стало
В богів боліла голова
ЮПІТЕР вже СУДЬБІ сказав
Ким Цезаря він хочє бачить
Та записала , щоб не напартачить
МАРС про нагоду цю узнав
Свого додав по-трошку
Щоб все було не понарошку

44. ВЕНЕРА не була у боці
Наказ СУДЬБІ вона дала
Щоб на шестнадцятому році
Із жінкой гарной Юлія звела
Поки на небесах все планували
В лікарні краще часу не знайшли
І їсти всі гуртом пішли
Хоч боги на землі і панували
Але як в Ареліі схватки почались
Лікарі поруч не знайшлись

45. Репетувала бідна жінка
В кімнаті на ослоні
Молила всих богів за синка
Кричала , льопала в долоні
Чергова мед.сестра звичайно не почула
Сиділа в зеркало дивилась
Красою надзвичайною гордилась
Не шевельнулась даже з стула
Добре ГЕРМЕС хоч не оглох
Та на Олімпі в раз підняв сполох




46. ЮПІТЕР кинув всі діла
ЮНОНА сварки позабула
АФРОДІТУ підняла
НАДІЮ теж гукнула
Зібрались хто в пологах тямить
МАРС затрубив у тогу
Бригада ринулась на допомогу
З`явились у лікарні в мить
І чуть стовби всі не ковтнули
Як на Арелію зирнули


47. Та на ослоні ноги розкидала
Сльозами вкруг поли помила
Вилила крові не мало
А між ногами голова застила
То Цезарь видрався на світ
В підлогу лише міг дивиться
Ще трошки мав і удавиться
“Грязь,тіснота“–зробив він перший звіт
Того Енеївський нащадок
І вийшов до брудного падок

48. Любив під юбку заглянуть
Красуню до землі прижать
Пару раз її боднуть
Щоб мусила дітей рожать
Кохав в грязь ворогів втоптать
Всих на шматочки порубать
Тіла з землею помішать
На колесницях закатать
Ну в общем Цезарь бруд кохав
А Брут його за це продав

49. Боги як стали так і онеміли
Арелія побачивши такі діла
Хоч ноги всі вогнем горіли
Сама до крісла підійшла
Не зручно Юлію було вниз головою
Але зміг зрозуміть і він : “Е гей !
Хіба ж народжують отак дітей !
Обкуряться травою
І тоді пішла мазя не хіла
Не пологи , а Шоу Бені Хіла !”

50. Коли всих трошки попустило
Арелії допомогли лягти
І поки ще дитина не остила
Почали її гуртом тягти
Арелія волала чужим гласом :
“ Ви що усі тут подуріли
Чи жити вже перехотіли !”
Греміла тенором і басом
Богам позакладало вуха
А Цезаря чуть не лішила слуха
 
51. Арелія же все кричала
Усих батьків , дідів згадала
Про сукню білу все сказала
Про лукарів розповідала
Їх родичів всих притягнула
Недоліки всі розумові
Що в тілі , та спадкові
Слух та очі не минула
Нагадала звідки руки поросли
І хто тут свині , мавпи та осли


52. Про еволюцію було не мало
Про минуле та майдутнє
Більшість такого і не знало
Згадала де криве , де кутнє
НАДІЯ Арелію питалась заспокоїть
ЮПІТЕР блискавки пускав
Від стида і МАРС сіяв
Лихого щоб чого не скоїть
ВЕНЕРА мову цю вивчала
Та тихесенько мовчала


53. Пологи на силу закінчили
І коль уж всі зібрались
Дитину тут же похрестили
І вже на небо піднімались
Коли і лікарів вернуло
МАРС трошки затримав
Та Цезарю наказа дав :
“Щоб шахраїв цих не менуло
Як мозок ладу дасть рукам
Спали отут усе к чортам !”


54. Як бог сказав
Так і збулося
П`ятий Юлію минав
Коли в лукарні зайнялося
Згоріло все дотла
Палати , морги , повівальні
Прийоми , лазарети , спальні
І склад і житлова
А Цезарь в попилі погрався
Та стати консулом збирався


55. Лікарню можна було б врятувать
Але оракул вчасно не сказав
На вежі стали гальмувать
Загін пожежних крепко спав
І лише як повітря надихнуло жаром
В частині нічим дихать стало
Рятивників тоді підняло
Щоб не бігать даром
Спочатку вийшли озернулись
А потім уж і схаменулись


56. Коняку запрягали всим загоном
Хомутами чуть не подушились
Розбили дишлом банку з самогоном
За неї пів години бились
Покидали всю зброю
Коня з ніг збили
Йому ще трошки навалили
Послали полум`я все к дую
Хай хоче вітер задува
А ні дощем хай залива


57. Аби Юлія тоді зловили
Напевне добре катували
А може даже засудили
Та на хрестові би розп`яли
Але експерти рукава спустили
Місцевість не фотографували
Відбитків не знімали
По попилі хвилинку походили
Та акт составили без тями
Що так вготовано богами


58. Карний розшук занепав
І на дворі було жарко
Тому слідчого не висилав
А в кабінеті розглядалась сварка
Лікарня компенсаціі хотіла
Та товариство страхове
Не платило майнове
Суд притягло до діла :
“Коль по акту то богів робота
Свідомо – вже не страхова турбота !


59. Відомо всим , якщо бог взяв
То хай тоді він і подасть !”
І як глав.врач там не кричав
Йому закрили таки пасть
Лище мати схаменулась
І рішила Цезаря віддать
Вогонь ЮПІТЕРА охоронять
Щоб до злочинів дитина не тягнулась
Так в храмі Юлій став служить
Пісні співать , псалми учить


60. На перед не стану забігать
Розповідь дитинства далі
На жаль не все вдалось піднять
Лишь де які деталі
Папіри з часом погоріли
Зійшла цегла на пісок
Останній свідок стрельнувся в вісок
І як потомки не хотіли
Дитинство Цезаря лишь в тім
Як я про нього розповім