Вуличок мертвих-живих із безсмертного.
Вулички, ті, що по них я ходив.
Ті, що закоханий в вічність безвічного,
Вулички ті де когось я любив.
Вулички ті - не проїде й машина,
Вулички,там де не грає печаль.
Там, де забута моя ти людина.
Де не зівяне у серці мій жаль.
Де мої пісні живуть і вмирають.
Де мої вірші були й не були.
Де є ще люди що часом кохають.
Де ми забули-були і бігли.
Львів моє місто і тісно, і широко
Замок високий... Юра хрести.
Все забуваю-буваю і глибоко.
Все, я згадаю-гадаю листи.
Там, де я був і я жив ніби-то,
Там де кохав часом всіх і не всіх
І забував, згадував глибоко
Тих... і не тих... ніби-то й тих...
В зит до м ста Лева
© Copyright: Руслан Зеру, 2006
Свидетельство о публикации №106071900208
Свидетельство о публикации №106071900208
Рецензии