Розмовляла не з собою
Розмовляла не з собою,
Заперечувала все...
Трави блідою росою
Напувалися з небес.
За туманом бився вогник,
За туманом стлався шлях.
І розкинутий мій поклик
Потонув у берегах.
Що зробила я з собою,
Чом знедужала душа?
І чому як крапля в морі
Непомітний слід лиша?
Несвидуща, нерозумна –
Я колись така була!
Так чому ж сьогодні сумно,
І чому кругом імла?
11.12.1992
Свидетельство о публикации №106071800507
Оксаночка, Вы умница!
Благодарсвуйте!
Михаил Скрип 02.04.2008 16:19 Заявить о нарушении