Сподiвання немов птахи

Сподівання немов птахи:
Розрізнити лише по крилах...
Навіть ті, що серед гріхів
Загубилися, також дИва..
Залетить у вікно, як спів,
Як метелик до свічки – в сердце,
Й те, що болем пекло рясним,
За хвилину теплом озветься.
Не згубити б оте тепло...
Я до нього душею лину,
Й все, що в серці із ним зросло,
я плекаю немов дитину...
І немає вже важливіш,
Ніж сидіти на підвіконні
І дивитися як мені
зорепадом стіка в долоні
неосяжная, мов життя,
суміш пристрасті і бажання,
із коханням та каяттям
-- те єдинеє -- сподівання...


Рецензии