Я не хочу в море, щоб не змило безвісти.
Заховатись б в сонці без причин і снів.
І пісок крізь пальці протікає теплими,
Як годинник, стрілками нам незвичних снів.
Почекаю маревом, не згорю під поглядом.
Мовчазною кішкою захоплю в полон.
Зачепитись рано нам, захопитись холодом,
Почекай ще трішечки, - я забуду сон.
Випадково стрінутись і нічого спільного.
Цілий світ між пальцями і холодний піт.
Ми одразу знітимось і розійдемсь фільмами.
Не зустрітись в місті нам цілих триста літ.
На п ску
© Copyright: Сюзанна Пономаренко, 2006
Свидетельство о публикации №106071201698
Свидетельство о публикации №106071201698
Рецензии