Обережно торкнутись руки
Відчути її тепло
Подивитись в твої очі
Відчути в них чекання
Вдихнути на повні груди
Мовчання
Лагідний ти і ніжний
Птах
Ти будиш в мені мене
Ти будеш зоряним шляхом
Піду цією дорогою ледь-ледь
До сузір'я Лебедя
Там зустріну іншого
Тебе
Скажу: „Привіт, незнайомцю”
Ти скажеш: „Хейлі?”
Посміхнусь тобі ласкаво
Не відповім нічого
Марна надія
- Ласкава панно?
- Шукаю Лебедя
- Невже?
- Не знаєте він є?
- Я вже багато років, днів живу тут,
Та не бачив жодного
- Шкода, моя дорога така далека
- Спитайте у лелеки, де птах самотній між людей живе
- Невже?
І я піду на захід Сонця ловити Сонце
Покличеш
- Ти прийдеш іще?
- Я завжди поруч, -подумки скажу,-
Ти не впізнав мене
Я віднайду тебе, Лебедю
Анданте для кращого друга
© Copyright: Хейли Грепс, 2006
Свидетельство о публикации №106062901170
Свидетельство о публикации №106062901170
Рецензии
Меня это стихо заставило подумать о тех временах, когда по Борисфену, по Южно-Русской равнине кочевали племена славян-лелегов, и жили оседлые племена с тотемом Лебедя, только Лебедь в древних мифах женского рода. Пра=пра=прадревность. И еще Багрицкий: "С Захода приходят тевтоны с крестом и железным орлом. И лебеди, бросив затоны, ломают осоку крылом..."
Виталий Ключанский 30.06.2006 18:19 • Заявить о нарушении
Виталий Ключанский 30.06.2006 18:19 • Заявить о нарушении
Мы жили в зеленых просторах,
Где воздух весной напоен,
Мерцали в потупленных взорах
Костры кочевавших племен...
Хорошо, когда личное перерастает в общее. Когда личная судьба прорастает в судьбу народа. Радуюсь широте Вашей мысли. С Вами познаю новое. Всего несколько Ваших замечаний, а какая пища для ума.
Хейли Грепс 03.07.2006 16:55 Заявить о нарушении
Где воздух весной напоен,
Мерцали в потупленных взорах
Костры кочевавших племен...
Хорошо, когда личное перерастает в общее. Когда личная судьба прорастает в судьбу народа. Радуюсь широте Вашей мысли. С Вами познаю новое. Всего несколько Ваших замечаний, а какая пища для ума.
Хейли Грепс 03.07.2006 16:55 Заявить о нарушении
