Срiбло

Срібні сльози на долоні Квітки, на щоці
Сльози ці я питиму як зілля
Бо вони на смак,немов роса,
Як краса тендітної Нагідки..

Сльози ці я питиму як чари, рано
Ледь туман торкне чоло твоє
Розіллє молочні ріки сиві
Ниві твого сну легенький дощ..Хмари

Срібло збігло по краплині тихо,у траву
Я живу і стережу твій спокій..доки
Промінь світла вій торкнеться сам

В храм твоїх сріблястих берегів
Поміж вільхи небо заглядає,
Сльози її сині солодить

В мить, що нам як Вічність..

27 червня 2006 р.

©2006 Святослава Лученко


Рецензии