Хребет поламаних рокiв

***
Хребет поламаних років,
Струна розірваних мелодій…
Сьогодні ти вже знову злодій
Ледь жовтуватий слід від кроків,
Червоне маєве терпіння,
Розсипався на іскри мозок,
Жовтіє за вікном мімоза
 Та бачиш тане сніжносиня
Дорога - кров розлук багряна,
Де поштовх - куль холодний свист
Відрізок - день, різня - як лист
І зошит кинутий, кохана,
Болюча серця твого рана,
Повис, мов іграшка-прикраса …
Заплатка, дірка, бруду маса -
Повзу, вустами брук цілую,
Забувши гіркоту обрз.
Сліпий, незрячий все ж будую
З кісток поламаних каркас
Додому йду востанній раз -
Вечірніх зір я дзвони чую
Хай світять знову до весни
Промінням сірим і морозним,
Нарешті шляхом одіозним
Лечу до ніжності, прости,
За чашу гіркоти і страждання,
Яку ти по сьогодні п’єш,
Коли встаєш і засинаєш
Наразі робиш це востаннє,
А на зорі проміння спалить
Усі чортячі кораблі,
Розквітнуть квіти на землі.
Та іскра зустрічі запалить
Пожежу в молодих серцях -
На щастя, об’єднались разом,
Зростили пристрасть, не образу
Митарства довгі по світах.
2003