Можливо це к нець або лише початок
Не розумію я де фініш, а де – старт.
Яка різниця, ти ж його нащадок,
Лише потрібно їм подати знак.
Живу і дихаю. Сиджу і плачу.
Дивлюсь на тебе й сльози на очах,
Не знаю, чи колись тебе побачу,
Я розкажу про тебе у віршах.
Я буду вірити, ця зустріч не остання,
Я буду марити тобою уві сні.
Я більше не згадаю про прощання,
Я не скажу тобі ніколи: „Ні”.
Я рада, що колись тебе зустріла,
З тобою я пізнала це життя,
У мене й досі в серці є ще віра,
Що ми підем з тобою в майбуття.
Свидетельство о публикации №106061000815