Прощавай... прости...

Мені всеодно, я стомилась чекати,
Насправді, запізно зібравсь ти прощати,
Не хочу я чути від тебе тих слів.
Прилип до душі, як познака тих днів...

Залиш... І отримай вже те, що хотів.
Хотіла? Хотів, та забудь, зрозумів?
Не хочу я знати, що думаєш ти...
Скажу - прощавай... прощавай і прости.


Рецензии
Цей вірш дуже відмінний від інших. Якийсь надрив уньому( мені здається), і, немов би, якась болюча рутинність. Але гарний. Близький.

Велимира Вели   06.06.2006 19:29     Заявить о нарушении