Конвал тенд тний шовк
Зашеротів в німих руках,
А ти, юначе, знов замовк,
Залишив попіл у казках
Для серця ніжного її,
Що з намистинок вітру зшито,
Летить самум, несе думки,
Які в моря бурхливі змито.
Жарини тліють серед гір,
Чиєсь кохання помирає,
Кружля пригод незнаний вир…
До кого? Він поки не знає.
Суниць червонобокі личка
Дитинство пестять босоноге,
Проте сьогодні вабить -
Не оменеш квіток пороги.
Ватра затьмарює зорі,
На землю бурштин розкидає
…Волошкові очі у полі…
Привіти із жнив надсилають
2003
Свидетельство о публикации №106053102131