Душа живе в бурхливому потоц
Ширококрилих і просторих дум.
Що принесе невдача в цьому році
Печаль? Журбу? Чи може, сум?
Чи є та сила, що руйнує скелі,
Що підійма, з думками в вир летить?
І з висоти у білосніжнім пеплі
Я чую крик... то серденько болить
Якщо призначенна суддею мені кара
Прийму її... безсумнвів - прийму!
Щоб ненависла над правнуками хмара
Дурних думок, невдачі та жалю...
І вірю я, що зможу підкорити
Скрутні години, дні і місяці!
Да так, щоб захотілось жити
Ні цій політизованій землі...
29 травня 2006
Свидетельство о публикации №106053000030