Відчувай останні миттєвості волі,
Це не доля – пісня, вона бринить
І летить у вік, мов птахи над полем,
І як чорний ворон вона летить.
Це не птах, а Мрія – вона шалена
Майже ми у травні чи любов землі.
Ні, не треба її вбивати в мені –
Дай їй волю, крила й промов: “ЛЕТИ”...
Мрiя
© Copyright: Александра Клинникова, 2006
Свидетельство о публикации №106052600423
Свидетельство о публикации №106052600423
Рецензии